Історія справи

Постанова КЦС ВП від 18.10.2023 року у справі №646/7576/20
Постанова ВССУ від 06.03.2024 року у справі №646/7576/20
Постанова КЦС ВП від 18.10.2023 року у справі №646/7576/20

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року

м. Київ

справа № 646/7576/20

провадження № 61-6313св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Державна казначейська служба України, Харківська обласна прокуратура, Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Полтаві,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву Харківської обласної прокуратури про ухвалення додаткового судового рішення.

Історія справи

1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

Державної казначейської служби України, Харківської обласної прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у

м. Полтаві, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду, та просив суд:

- стягнути з Державного бюджету України на його користь 350 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду;

- стягнути з Державного бюджету України на його користь 30 566,00 грн в рахунок відшкодування заробітної плати, втраченої внаслідок незаконних дій органів досудового розслідування, прокуратури і суду;

- стягнути з Державного бюджету України на його користь 51 750,00 грн в рахунок відшкодування суми, сплаченої ним у зв`язку з наданням йому юридичної (правової) допомоги у кримінальному провадженні.

2. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова

від 02 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

3. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1

300 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

4. Стягнуто з Державного бюджету України 51 750,00 грн у зв`язку з наданням йому юридичної (правової) допомоги у кримінальному провадженні.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

6. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 23 187,60 грн у зв`язку з наданням йому правової (професійної правничої) допомоги у цивільній справі.

7. Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Харківської обласної прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого

у м. Полтаві залишено без задоволення. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 березня 2021 року залишено без змін.

8. 01 травня 2023 року ТУ ДБР, розташоване у м. Полтаві, через систему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 березня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 13 березня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , яким стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди

33 500,00 грн, в іншій частині позовних вимог відмовити.

9. 01 травня 2023 року Харківська обласна прокуратура звернулася до

Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 березня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог

ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, в іншій частині позовних вимог відмовити.

10. Постановою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року касаційні скарги Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у

м. Полтаві, та Харківської обласної прокуратури задоволено частково.

11. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 березня 2021 року та постановуПолтавського апеляційного суду від 13 березня

2023 рокузмінено в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 , зменшено його з 300 000,00 грн до 40 000,00 грн, а також в частині суми стягнутих судових витрат на професійну правничу допомогу, надану у цивільній справі в суді першої інстанції, визначено розмір витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі, який підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , у розмірі 6 047,70 грн, замість 23 187,60 грн.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового судового рішення

12. У листопаді 2023 року Харківська обласна прокуратура через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення у справі щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з поданням касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

13. Частиною першою статті 270 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

14. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

15. Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви Харківської обласної прокуратури про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових, понесених під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення такої заяви та ухвалення додаткового судового рішення у справі.

16. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

17. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

18. Згідно з положеннями частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

19. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

20. Компенсація судового збору здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (абзац другий пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 року № 590).

21. Компенсація судового збору відповідно до підпункту 1-1 пункту 16 вказаного Порядку здійснюється органами Казначейства на підставі виконавчих документів з відповідного рахунка спеціального фонду державного бюджету, на який такий судовий збір зарахований (абзац шостий пункту 18 Порядку).

22. Колегія суддів зауважує, що справа переглядалася у касаційному порядку за касаційними скаргами Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві та Харківської обласної прокуратури, кожен із заявників при звернення до суду сплатив судових збір, визначений ухвалами Верховного Суду від 10 травня 2023 року, касаційні скарги за результатами касаційного розгляду було задоволено частково, однак не вирішено питання про розподіл судового збору, сплаченого заявниками при поданні касаційних скарг.

23. З урахуванням принципу пропорційного розподілу судових витрат між сторонами справи, а також задоволення касаційної скарги Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві на

81,7 % (задоволена за результатами касаційного перегляду 260 000,00 грн / оспорювана сума в касаційному порядку 318 250,00 грн), а Харківської обласної прокуратури на 80,81 % (задоволена за результатами касаційного перегляду 260 000,00 грн / оспорювана сума в касаційному порядку 321 750,00 грн), сума судового збору, яка підлягає компенсації на користь Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, становить 5 200,21 грн (6 365,00 грн*81,7 %), а на користь Харківської обласної прокуратури 5 200,12 грн (6 435,00 грн *80,81 %).

24. Беручи до уваги те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням положень частини шостої статті 141 ЦПК України, зазначені судові витрати підлягаю компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 141 270 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Харківської обласної прокуратури про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України,в порядку компенсації, за рахунок держави судовий збір, сплачений у суді касаційної інстанції, а саме на користь Харківської обласної прокуратури у розмірі 5 200,12 грн, а також на користь Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у

м. Полтаві у розмірі 5 200,21 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович